Актульні новини Фастова і Фастівського району

Нюанси профільної освіти, шкільні обіди і рекламні акції

Реформи, які зараз впроваджуються в медицині, житлово-комунальному господарстві, освіті, викликають чимало запитань у нас, звичайних українців.

Багато хто звик жити за старими, ще радянськими, стандартами, а тому зміни, які приходять до нас із новими законами і сучасними рішеннями, викликають нерозуміння, несприйняття, а часом і супротив. Та хочемо ми чи не хочемо, доведеться жити по-новому, наздоганяючи Європу, до спільноти якої ми, українці, так прагнемо потрапити.

“Перемога” на своїх сторінках постійно роз’яснює читачам всі нюанси нових реформ і те, як вони, за задумом їх авторів, мають у перспективі покращити наше життя. До нас часто звертаються фастівчани і мешканці району із запитаннями і проханням поставити їх тим фахівцям, у чиїй компетенції вирішити проблему чи принаймні прокоментувати ту чи іншу ситуацію. Як обрати лікаря? Кому і за яких умов дадуть субсидію? Чому підвищилися тарифи на житлово-комунальні послуги? На ці та багато інших ­ваших запитань ми вже відповіли у матеріалах міськрайонки, а в продовження рубрики – ваші запитання до ­начальника управління освіти Фастівського міськвиконкому Наталії Єриш і її відповіді на них.

Нещодавно в одній із фастівських шкіл ­учитель повідомив дев’ятикласникам: того, хто отримає нижче восьми балів за вступний іспит, до десятого класу не візьмуть. Це правда?

– За концепцією нової української школи до 2027-го року в Україні має бути повністю запро­ваджена профільна освіта. Це означає, що школи матимуть академічний профіль, який передбачає навчання дітей старшої школи за природничо-­математичним чи гуманітарним напрямками. У статутах закладів освіти вони вже прописані, та до цього часу школи мали можливість працювати за універсальним профілем. Час не стоїть на місці, а тому від комплексного навчання ми змушені відходити, натомість маємо переходити на новий рівень. Діти після закінчення дев’яти класів отримуватимуть атестат про базову освіту і матимуть право обирати, де здобувати професійну освіту – у школі, коледжі чи училищі. Для того, щоб вступити до 10-го класу, школяр має скласти іспит у той заклад освіти, який він повинен заздалегідь обрати за напрямом (гуманітарний чи математичний). Зараз всі за­клади освіти міста мають визначитися з профілем, за яким вони будуть навчати учнів ­дев’ятих-одинадцятих класів. Загальну середню ­освіту, а також професію старшокласники можуть здобувати і в коледжах, після закінчення яких зі знаннями і потенціалом можуть вступати до вищих навчальних закладів.

Впродовж нинішнього навчального року ми створювали у Фастові заклади з профільним навчанням, ця робота триватиме й надалі. За десять років перехідного періоду всі фастівські школи визначаться з профілем старших класів. Якщо ми йдемо в Європу, нам потрібно змінюватися, і “Закон про ­освіту” нам про це нагадує. Як раніше, коли в десятому класі з двадцяти на уроки ходить десять учнів, не буде. Хочеш вчитися – вчись, а ні – отримуй атестат про базову освіту і будуй свою подальшу долю самостійно.

Зі свого боку можу сказати про те, що ми будемо намагатися комфортно увійти в цей процес.

Нещодавно батьки школярів отримали квитанції за харчування своїх дітей із вищими цінами за обіди. Фастів­чанка Наталія, мама учня однієї із міських шкіл, цікавиться: чому суми в платіжках зросли, а меню і якість харчування залишилися незмінними?

– Ми промоніторили ціни на продукти харчування і після того, як зафіксували, що їх вартість зросла, були змушені підняти ціни на ­обіди у школах. За одинадцять гривень нагодувати дітей стало неможливим. Кухарі були змушені зменшити порції, при цьому не скоротивши асортимент страв. До того ж, не дотримуються натуральні норми харчування. Саме тому нам довелося піти на такий крок.

Знаю, що батьки школярів після підвищення вартості обідів, очікували на суттєві зміни в меню, але для того, щоб у нього було додано, наприклад, фрукти й овочі, їм довелось би викласти за один день харчування у школі в середньому 25 гривень. За такими розцінками зараз годують школярів Ірпеня і Бучі. Ми розуміємо, що для Фастова це – занадто ­дорого. Теперішні 16 гривень за день харчування – мінімальна ­необхідність для того, щоб діти не були голодними.

Не секрет, що кращі сприймачі інформації – це діти. Саме на таку аудиторію розраховують фотографи, рекламні агенти, які ходять по школах, роздають рекламки різноманітних шоу, виставок, циркових вистав і пропонують дітям відвідати ці заходи, від яких вони повинні залишитися у захваті. Після такої “обробки” навряд чи знайдеться дитина, яка не захоче сходити і побачити все на власні очі… Батьки нарікають, що останнім часом такі рекламні акції наскільки заполонили школи, що вони втомилися від нав’язування їм, через дітей, різноманітних послуг. Чи законними є дії адмі­ністрації шкіл, які дозволяють стороннім особам ходити по класах і пропонувати свої послуги?

Скажу так: законом не заборонені такі рекламні акції у школах. До­зволяти чи не дозволяти цим людям спілкуватися з учнями, вирішує адміністрація школи. Знаю, що у таких випадках рекламним агентам ставиться умова, щоб вони не зривали навчальний процес, а проводили свою агітацію під час перерв. Управління освіти вплинути на рішення адміністрації навчальних закладів не може – бо не має таких повноважень, а ось батькам це під силу. Справа у тому, що вони є частиною освітнього процесу і можуть вимагати від керівництва школи не допускати до класу, де вчиться їхня дитина, сторонніх осіб, які пропонують свої послуги. Тож раджу батькам, які мають щодо цього претензії, не мовчати, а йти до адміністрації школи зі своїми скаргами.

Запитувала Олена ОЛІЙНИК