Актульні новини Фастова і Фастівського району

Хронічно хворі лікарняні…

“Хворі лікарняні”. Таку назву мав матеріал, опублікований в одному з минулорічних червневих номерів “Перемоги”. У ньому йшлося про ­тривалу відсутність

у медичних за­кладах Фастова бланків листка непрацездатності і про проблеми, що їх мали з цієї причини і ті, кого хвороба спіткала саме у ту пору (бо ж їм видавали просто довідку, яка всього лише підтверджувала роботодавцеві поважну причину їхньої відсутності на роботі, але не давала права на призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності), і самим медикам (адже знесилені довгим чеканням пацієнти пред’являли претензії найперше їм, не бажаючи слухати довгих пояснень, що місцеві медичні заклади ні в чому не винні – бо друкуються ті злощасні бланки суворої звітності централізовано, за замовленням Міністерства охорони здоров’я).

Тоді проблема дефіциту бланків була в Україні повсюдною і вже зовсім не новою. МОЗ пояснювало її затримкою процедури закупівель. У серпні ситуація владналася, але ­через трохи більше як за півроку все повторилося. Бланків листків непрацездатності знову немає (принаймні, в Київській області), хворим знову видають довідки – щоб їх не звільнили з роботи за прогул, люди знову обурені. У нас у Фастові й районі ­таких обурених – близько трьох тисяч. Саме стільки людей ще з березня чекають не дочекаються, поки їм – тим, із чиєї зарплатні справно ­сплачувалися внески до Фонду соці­ального страхування, – нарешті видадуть справжні лікарняні, за якими вони нарешті зможуть отримати гроші.

У декого ситуація взагалі ката­строфічна. Бо уявіть тільки: людина довго хворіла, довго й дорого (та ще й як дорого!) лікувалася, можливо, й напозичалася для того, а тепер ще й мусить сидіти на вимушеній суворій дієті – і зовсім не з причини здоров’я: гроші навіть у тій заначці, що “на чорний день”, скінчилися, а коли виплатять лікарняні – невідомо. Справді невідомо. Знаю на власному досвіді: хворіла ще на початку квітня, і тоді ж мені в нашій лікарні сказали: телефонуйте час від часу, щоб дізнатися, чи не надійшли бланки. Не зловживаю тими дзвінками, телефоную зрідка, але мені щоразу чемно відповідають, що немає не тільки бланків, а й хоч якоїсь інформації про те, коли вони будуть. Ну добре, я зачекаю. Тоді я після хвороби на роботу повер­нулася досить швидко, отримую зар­платню. А якщо хтось був на лікарняному місяців зо два? А якщо у нього ще й немає сім’ї, а отже, розраховувати він може лише на власні гроші? Що, кредит брати, щоб було за що харчі купити?

А Міністерство охорони здоров’я мовчить, як води в рот набрало. Його “гаряча лінія” настільки гаряча (чи, може, холодна?), що додзвонитися на той заповітний номер неможливо. На сайті МОЗ про цю проблему – ніякої ­офіційної інформації. І неофіційної, звісно, теж. На запитання, поставлені дописувачами на міністерській сторінці у Фейсбуці (і моє у тому числі) відповіді теж не дають. В.о. міністра Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбуці цю тему також ігнорує – попри те, що її думкою, а головне, діями у цьому напрямку ну дуже цікавляться ті, кому вже справді фінансово припекло. Головні лікарі наших медзакладів – і центральної районної лікарні, й обох центрів первинної медико-санітарної допомоги – і раді б щось пояснити і чимось обнадіяти, але не можуть, бо і їм ніхто нічого не пояснює і перспектив не окреслює. Вони розповіли: заявки на отримання бланків листків непрацездатності подали до обласного департаменту охорони здоров’я вчасно, але там розводять руками: бланків немає. На запитання, що говорити пацієнтам, радять відсилати їх на “гарячу лінію” Міністерства охорони здоров’я. А туди, як уже згадувалося, не пробитися… Варіант виплачувати гроші на підставі довідок (вони ж бо, хоч і не номерні, але так само завірені всіма необхідними печатками) взагалі ніколи не обговорювався. Бо ж треба буде вносити якісь зміни до інструкцій і навіть законів. Це складно. А люди що? Люди підождуть!

Минулорічний матеріал на цю ж тему закінчувався так: “Цікаво, чи хтось поніс відповідальність за таке планування ­закупівель? Якщо ні, то, швидше за все, ситуація повторюватиметься. Якщо граблі впали і нікому не набили гулю, то ніхто й не остерігатиметься. А ці граблі падали вже не раз”. Як бачимо, посадовців, у сфері відповідальності яких забезпечення медичних закладів бланками листків непрацездатності, минулорічні граблі не навчили нічому. Вони навіть не вважають за потрібне пояснювати простим смертним (на щастя, поки що живим) причину дефіциту цих бланків. Може, зараз проблема і не в тендері, а в чомусь іншому. Може, саме так вони готують нас до впровадження реєстру електронних листів непрацездатності. Раніше повідомлялося, що проект концепції вже розроблений, а сам реєстр запрацює у другому півріччі 2018 року. Передбачається, що лікар матиме можливість здійснити видачу електронного листка непрацездатності з будь-якого засобу інформатизації (комп’ютер, планшет, смартфон). Відкриття листка непрацездатності відбуватиметься у режимі реального часу, саме за фактом встановлення лікарем тимчасової непрацездатності застрахованої особи. Ідентифікація і доступ користувача до особистого кабінету в системі реєстру буде проходити за аналогом роботи системи “Приват24”. Отакі плани. Але якщо з друком бланків у нас вже не перший рік проблеми, то багато хто сумніва­ється, що з електронним реєстром все буде гладко.

Наші медики тим часом продов­жують виписувати замість лікарняних довідки. А потім, коли бланки нарешті з’являться, їм доведеться в авральному режимі опрацьовувати ті довідки, дублюючи дані з них у відповідні журнали звітності й виписуючи натомість лікарняні. Це велике, а головне – штучно створене навантаження, якого за розумного вирішення проблеми з ­лікарняними, яка повторюється пері­одично, цілком можна уникнути. Якщо думати про людей. І тих, для яких ­бу­цім-то робиться медична реформа, і тих, хто має на місцях її впроваджувати.

От як ви вважаєте: люди, які щотижня надзвонюють до лікарні в надії ­почути, що бланки листка непраце­здатності вже є, але щоразу чують: “Чекайте!”, у медичну реформу дуже вірять? МОЗ, не розчаровуй хоча б у таких “дрібницях”!

Людмила Урлапова