Генеральна прокуратура підозрює керівництво Фастівської місцевої прокуратури в хабарництві

Десять років тому тодішнього керівника нашої прокуратури теж на цьому зловили…

Минулої п’ятниці, 25 січня, прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган написала в Facebook:  “Генінспекція ГПУ працює і далі очищає органи прокуратури від хабарників. У ході досудового розслідування перевіряється причетність керівника і заступ­ника прокурора Фастівської місцевої прокуратури до вимагання й отримання від громадянина неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США і 20000 гривень за невжиття ­заходів прокурорського реагування щодо функціонування на території Фастівського району мереж газових АЗС.

Кількома годинами пізніше на сторінці Служби безпеки України у Facebook з’явилося трохи детальніше повідомлення: “Співробітники СБУ спільно з генеральною інспекцією Генеральної прокуратури викрили на систематичних хабарах заступника керівника однієї з місцевих прокуратур Київської області. Оперативники спецслужби встановили, що посадовець налагодила механізм одержання неправомірної вигоди від приватного підприємця за ­невжиття заходів реагування щодо припинення незаконної торгівлі газом. За свої послуги з “кришування” про­ти­правної діяльності прокурор вимагала від представника комерційної структури разову “таксу” у розмірі три тисячі доларів США і щомісячно – десять тисяч гривень. У межах відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України правоохоронці затримали зловмисницю під час отримання  чергової суми хабара. Також ­перевіряється інформація щодо причетності до незаконних дій ­керівника міської прокуратури. Тривають слідчі дії”.

Про “кришування” яких саме ­автогазозаправних пунктів йдеться, прес-служби СБУ і Генпрокуратури не уточнюють. Втім, певно, доречно буде згадати про повідомлення прокуратури Київської області, датовані 6 і 12 грудня, про протидію нелегальному функціонуванню автозаправних станцій та автогазозаправних пунктів – тих, які реалізують скраплений газ і дизельне паливо протиправно, без належних дозволів. У цих повідомленнях згадувалося і про припинення роботи кількох таких заправок на території Фастівського району, де за результатами ­санкціонованих обшуків виявлено й вилучено газозаправне та інше обладнання. Про результати досудового розслідування інформації відтоді не було.

Частина 3 статті 368 Кримінального кодексу України, за якою відкрито кримінальне провадження стосовно затриманої заступниці прокурора Фастів­ської місцевої прокуратури, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні ­посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

У 2009 році наша прокуратура також  “прославилася” завдяки вимаганню неправомірної вигоди (саме такий юридичний термін на ­означення хабара). Тоді на вимаганні у підприємця п’яти тисяч гривень за припинення кримінального переслідування попався Фастівський міжрайонний прокурор Олександр Ференець. Як повідомляло пізніше Інтернет-видання “Цензор. НЕТ”, “…суд дав йому п’ять років і заборонив три роки ­обій­мати прокурорські посади. Але його звільнили, “пожуривши” трьома роками ­виправного терміну”. Згодом Олександр ­Ференець заснував і очолив благодійний фонд “Фортеця” і, припускає Інтеренет-портал “Моя Київщина”, збирається взяти участь у наступних виборах до Верховної Ради.

Чим закінчиться розслідування тепе­рішньої фастівської прокурорсько-хабарницької справи, сподіваємося дізнатися від самих правоохоронних органів. Адже для того, щоб люди повірили у справедливість і невідворотність покарання за ­злочини, ­треба повідомляти не тільки про гучні за­тримання, а й про кінцевий результат. Бо якщо про це мовчать, значить, не хочуть, щоб про результат знали. І тут є два варіанти: або покарання було занадто ­м’яким, або справу “шили білими нитками”. Ні те, ні інше віри у правоохоронну­ систему не додає…

Людмила УРЛАПОВА