Перемога

Switch to desktop Register Login

Управителі і пеня за борги

Ось що чекає нас уже невдовзі у сфері житлово-комунального господарства

Останнім часом однією з топ-тем для обговорення в Україні є реформи в різних галузях.

Багато українців, у тому числі й журналістів та експертів, долучилися до обговорення проекту закону №1581-д “Про житлово-комунальні послуги”, який є основою реформування галузі житлово-комунального господарства. У Вер­ховній Раді цей законопроект знаходився ще з лютого 2015 року, і ось у листопаді 2017-го парламент 262-ма депутатськими ­голосами підтримав його нову редакцію, перед тим розглянувши кілька сотень поправок.

Те, чого так довго багато мешканців багатоповерхівок уникали, їх таки чекає з новим законом про ЖКП: доведеться дбати про стан свого будинку. Бо тепер труби, дахи, горища, підвали – клопіт самих мешканців. Це остаточно закріплює новий закон. Вчіться ­керувати самі або шукайте надійного управителя – саме такий ви­сновок можна зробити після ознайомлення із цим документом. За словами міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка прийнятий закон у комплексі із законом “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” спрямований на зміцнення в Україні інституту “ефективного власника”. Закон набуде чинності 10 червня (через півроку після публікації), а деякі його положення – з 1 січня 2019 року. Що ж революційного приготував для українців, і зокрема для фастівчан, ухвалений закон про житлово-комунальні послуги, прокоментував на прохання “Перемоги” начальник Фастів­ської житлово-експлуатаційної контори Микола САВОЧКА.

– Миколо Миколайовичу, якою, на Вашу думку, є найголовніша мета цього закону?

– Привести житлово-комунальне господарство у належний стан, вибрати відповідального власника і включити людей у цей процес. Більшість не розуміють, що їхня відповідальність за нерухомість не обмежується власною квартирою. Настав час долучити громадян до участі в забезпеченні життєдіяльності будинків, у яких вони живуть, – з дахами, підвалами, під’їздами і навіть прибудинковими територіями. Держава колись дала людям житло, дала право власності на нього, то чому вона повинна його утримувати? Такого немає в жодній країні. Допомагати – так, але не утримувати. Зрозуміло, що мешканці будинків не можуть взяти на себе деякі витрати, приміром, за сімсот тисяч гривень поміняти ліфт. А вісімдесят відсотків фастів­ських ліфтів вже потребують заміни, і це не може не хвилювати. Тому доведеться міській владі приймати рішення для вирішення проблем, які фінансово не потягнуть мешканці багатоповерхівок. Та головна відповідальність за будинки ляже все ж на плечі співвласників житла.

– Якщо говорити в цілому про закон “Про житлово-комунальні послуги”, до яких змін мешканцям багатоквартирних ­будинків і комунальникам потрібно готуватися вже через декілька місяців – після того, як він втупить у дію?

– Прийнятий закон став ближчим до реформаторських підходів у житлово-комунальному господарстві. Я не можу сказати, що його нова редакція суттєво відрізняється від попередньої, та все ж деякі питання відрегульовані. У законі чітко прописані форми управління багатоквартирними будинками і вже з’явилося роз’яснення, хто такий управитель, а також які послуги відносяться до управління будинком, а які – до комунальних організацій. Позитивним є те, що передбачено межу відповідальності споживача і надавача комунальних послуг, чого не було раніше. І комунальники, які неякісно чи не в повному обсязі виконують свої обов’язки, мають за це відповідати, так само й мешканці багато­квартирних будинків, які не сплачують за надані їм послуги, теж нестимуть відпові­дальність. Згідно із законом, боржникам буде нараховуватися пеня за кожен день прострочення платежів. Вона становить 0,01 відсоток від загальної суми. Знаючи про стурбованість населення щодо нарахування пені, хочу зазначити, що ця норма запрацює лише з початку наступного року, отже, у споживачів комунальних послуг ще є час погасити вже існуючі борги, щоб потім не переплачувати.

– А якщо боржники не злякаються штрафів і вперто не сплачуватимуть за комунальні послуги?

 – У законі прописано, що в такому разі комунальне підприємство має право не надавати послуги боржникам доти, доки вони не розрахуються за вже отримані. Я не зовсім уявляю, як цю норму втілити на практиці, бо ж відокремити декількох злісних неплатників від усіх мешканців бу­динку, які справно платять, приміром, за ­вивезення сміття, обслуговування ліфтів чи прибирання прибудинкової території, немож­ливо. Та все ж упевнений, що знайдуться ­важелі впливу на злісних боржників.

– Закон також передбачає різні моделі ­договірних відносин у багатоквартирному будинку.

– Саме так. Споживач комунальних послуг може бути як індивідуальним, так і колективним (ОСББ або юридична особа, яка об’єднує співвласників). Так само і договір на послуги теж може бути як індивідуальним, так і колективним (у цьому випадку уповноважена особа, наприклад, голова правління ОСББ, укладає його від імені співвласників). З моделлю договірних відносин повинні визначитися самі споживачі. Якщо вони самостійно не обрали одну з моделей, укладаються індивідуальні договори. Комунальні послуги з постачання та розподілу газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. При цьому відмова споживача підписати договір не звільняє його від обов’язку платити за комунальну послугу, якою він користувався.

– Без сумніву, прийнятий закон покликаний посилити відповідальність самих мешканців за свої багатоквартирні будинки. Про це йшла мова й тоді, коли в Україні тільки почали агітувати створювати ­об’єднання співвласників житла і відмовлятися від ЖЕКів. Чи прописано зараз на ­законодавчому рівні, що буде з тими ­будинками, де не створені ОСББ?

– Як раніше вже не буде. Держава дала зрозуміти, що сподіватися на її підтримку не варто, адже багатоквартирні будинки є спільною власністю їх мешканців, а отже дбати про них вони повинні самостійно. Якщо співвласники не створили ОСББ і не визначилися, як управляти своїм будинком, орган місцевого самоврядування проводить конкурс, а ціна на послугу з управління визначається в результаті конкурсу. Кабмін має встановити граничну норму витрат на управління житлом, відповід­но до якої нараховується субсидія на цю послугу. Поняття “управитель” було і в старому законі “Про житлово-комунальні послуги”. ­Однак новий закон вводить нові вимоги. Так, ­управитель має бути або фізичною особою-підприємцем або юридичною особою – суб’єк­том підприємницької діяльності. На управителя покладається утримання будинку і поточний ремонт. Якщо управитель керує кількома будинками, він зобов’язаний за кожним із них вести окремий облік доходів і витрат та інформувати про них співвласників. Управитель має затверджувати зі співвласниками кошторис витрат на будинок, який є невід’ємною частиною договору. Таким чином, має відпасти споконвічне питання мешканців багатоповерхівок: “А за що ми платимо ЖЕКу гроші?” Тепер все у ваших руках: вирішуйте самі, за що платити, і контролюйте надання послуг. За свої кошти співвласники житла будуть проводити поточні і капітальні ремонти будинку, візьмуть на себе витрати на його утримання, а також платитимуть управителю та його помічникам заробітну плату.

– Із Ваших слів зрозуміло, що буде або ОСББ, або управитель. А що буде з ЖЕКом?

- Я поки що не можу відповісти на це запитання. Нас чекає або реорганізація, або ­закриття – все залежатиме від рішення міської влади і від того, наскільки ми будемо потрібні на ринку надання житлово-комунальних послуг. Адже тим самим управителям чи ОСББ потрібно замовляти окремі послуги, які може надавати наша організація. Так, приміром, є зараз. Кооперативи та ОСББ замовляють у нас окремі послуги, які ЖЕК надає їм на платній основі. Час покаже, а поки що ми працюємо в звичному режимі.

– Якщо варіантів керування багатоквартирними будинками лише два, цікава Ваша думка як фахівця, що краще для мешканців – створити ОСББ чи довірити керування будинком управителю?

– Якщо проаналізувати ситуацію, то на сьогоднішній день я на боці ОСББ. Об’єднання дає змогу співвласникам самостійно визначати проблеми і потреби будинку, а основні нюанси його діяльності прописані у статуті. Які рішення прийматиме управитель і за якими принципами та інтересами вестиме свою діяльність, поки що не відомо. Можливо, власні інтереси він ставитиме вище за інтереси мешканців будинку. Але це лише мої припущення, та, на мою думку, демократичнішою і прозорішою формою управління будинком є все ж таки ОСББ.

– Закон приймався в рамках реформи житлово-комунального господарства. Фастів готовий до цієї реформи?

– Реформувати галузь необхідно, адже вона досі залишається в занедбаному стані. Ще за радянських часів при розподілі коштів житлова сфера була на останньому місці. Причина цього – не комунальники, адже не ми довели житлове господарство до того, що маємо зараз, а довела політика держави у цій галузі. В той час, коли ціни на товари були відпущені, наші тарифи залишалися фіксованими, що й призвело до занепаду. Ми виявилися неспроможними розвиватися, не говорячи вже про модернізацію. “Різке підвищення тарифів сьогодні – це результати штучного стримування їх у минулому,” – саме так пояснює влада сьогоднішню ситуацію в галузі. Та це не може бути виправданням катастрофічного стану в житлово-­комунальній сфері, яка в стадії реформування знаходиться з початку двотисячних років. Що ж стосується того, чи готовий Фастів до змін у ЖКГ, скажу так: населення не готове ні морально, ні фінансово. Взяти на себе весь тягар утримання будинку спроможні одиниці. Люди бояться відповідальності, а ще – вони не мають досвіду в керуванні цілим будинком з десятками квартир і мешканців.

Я за реформи, але якщо вони будуть впроваджуватися фахівцями у цій справі. Все вийде, якщо самі співвласники житла не будуть перешкоджати змінам і у них з’явиться розуміння того, що це необхідно для комфортного і безпечного проживання в будинку, за який вони несуть відповідальність.

Розмову вела Олена ОЛІЙНИК

 

Копіювання матеріалів сайту дозволено тільки після узгодження з редакцією газети "Перемога". По всім питанням звертайтесь на електронну скриньку smok7@ukr.net

Top Desktop version