Актульні новини Фастова і Фастівського району

У Фастівському музеї – знову виставка

Фастівські шанувальники мистецтва мають чергове свято. Свято душі і серця. Бо всіх, хто побував цими днями на персональній виставці графічних творів відомого художника, різьбяра Василя Васильовича Гелетка із Чер­кащини у Фастівському державному краєзнавчому музеї, мав саме такі піднесені відчуття. Понад тридцять робіт, об’єднаних історичною тематикою “Козацькому роду нема переводу”, присвячених 100-річчю Української революції та 250-річчю Гайдамацького повстання 1768-1769 р.р. (Коліївщина) у Правобережній Україні. Життєвий і професійний інтерес художника-графіка концентрується на минувщині України, діяльності видатних діячів історії землі української. Тому предметом його особливої уваги були і є історичні думи, легенди, перекази про козаків – неосяжний пласт для вивчення, осмислення і втілення в образах історичних постатей, які свого часу боролися за свободу і незалежність України.

На полотнах митця привертають увагу портрети Симона Петлюри – головного отамана військ Укра­їнської Народної республіки, Нестора Махна – україн­ського політичного і військового діяча, Данила Терпила (отамана Зеленого), отамана Орлика. Не могли не зацікавити талановитого майстра і постаті Юрія та Василя Тютюнників, Євгена Коновальця, Павла Скоропадського, Євгена Маланюка, Петра Болбочана. І це далеко не повний перелік творів Василя Гелетка, який відомий шанувальникам мистецтва не тільки як художник-графік, а і як різьбяр по дереву, чеканник по металу, реставратор костьолів, зокрема в місті Магдебург (Німеччина). Художника приваблює і така непроста художньо-духовна царина як створення ікон.

Знайомлячись із роботами майстра, диву даєшся, якими переконливими, мужніми, благородними видаються його герої. Буквально як живі, постають перед нами Іван Гонта, Максим Залізняк, Іван Сірко, Семен Палій, хоча, погодьмося, художники-сучасники цих та інших діячів історії укра­їн­ського народу за визволення і незалежність України відображали на полотнах ці постаті кожен по-своєму. Один із відвідувачів виставки Володимир Сачко запитав у автора, як довго він працював над творами і як йому вдалося добитися такої виразності і переконливості характерів та образів. “На це пішло три роки праці, – зізнався Василь Гелетко, – а в основі кожного твору є очі людини – дзеркало її душі, як і на цих портретах…”.

Сповнені глибокого філософського змісту, через призму минулого його твори стають художньою проекцією на особливості і характер подій, що відбуваються в нашому сьогоденні. З одного боку привертає увагу портрет гайдамаки Максима Залізняка, а з іншого – ветерана АТО Аміни Окуєвої. Так, на відстані душі і серця, художник проводить паралель між чутливими миттєвостями “справ давно минулих днів” і вразливих сучасних реалій.

Що найбільше приваблює у творчості художника? На що надихають його роботи, написані вмілою і чуттєвою до перипетій непростої історії рукою відомого не лише в Україні, але і за кордоном майстра? Що дають вони уяві, серцю, спраглому в пошуках відповідей на одвічні питання правди, справедливості, істини? Про все це щиро і відверто, емоційно й задушевно гово­рили на виставці директор Фа­стівського державного краєзнавчого музею Тетяна Дакал, директор школи народної майстерності Анатолій Древецький, художник Михайло Дмитрів, священик Василь Гріздак, почесний громадяни Фастова, прозаїк і кінодраматург Василь Портяк, місцевий поет Микола Марченко, однокласник художника Михайло Мовчан. Виставка, якщо можна так сказати, мала й теплий родинний нюанс, адже на святі була донька митця Марина й онуки Ілля та Мар’яна, яка прочитала вірш Тараса Шевченка. А яким бентежним доповненням до свята стало вітання художнику доброго друга, народного артиста України, кобзаря Тараса Силенка!  Словом, все пройшло у дивовижній гармонії, яку дарує тим, хто її шукає, і образотворче мистецтво, і зачаровуюча музика, і щире слово, й очі, що віддзеркалюють стан душі людини… Всю цю духовну палітру естетичної насолоди дала персональна виставка Василя Гелетка, яка триватиме в музеї до вересня.

Ніна БАННІКОВА