Актульні новини Фастова і Фастівського району

Місто єднання. Місто взаємодовіри

Таким має стати Фастів. І, на думку міського голови Михайла Нетяжука, вже таким стає

Нинішній рік для Фастова – особливий. ­Власне, ­кожен рік у житті міста позначений ­чимось новим, але 2018 увійде в його історію подією загальнодержавного масштабу – Все­українською Естафетою Єднання, яка має роз­початися 1 грудня саме у ­Фа­стові, де сто років тому підписанням Акту Злуки Української ­Народної Респуб­ліки і Західноукраїнської Народної Республіки починалася соборність України. Фастів до цієї визначної події активно готується. І просто-таки невпізнанно змінюється. Про зовнішні й не тільки зовнішні зміни, про те, чому ­реконструюються саме ті об’єкти, а не інші, про ­важливість об’єднання зусиль фастівчан не тільки зараз, під час підготовки до ювілейної дати, а й ­взагалі, – в інтерв’ю з міським головою ­Михайлом НЕТЯЖУКОМ, яке він дав “Перемозі” незадовго до відзначення цьогорічного Дня міста.

– На мою думку, насправді більш важливе навіть не те, як змінюється обличчя Фастова (хоча й не ­применшуватиму значимості цих зовнішніх пере­творень), а те, як змінюється його, так би мовити, душа. А душа будь-якого міста – це люди, які в ньому живуть. Так от, попри те, що останнім часом усім нам, українцям, і через телебачення, і через елек­тронні засоби масової комунікації намагаються ­нав’язати тенденцію до пошуку негативу і втрати надії на ­краще, фастівчани у ставленні до свого міста стають дедалі оптимістичнішими. І, що ще важливіше, не тільки ­спостерігають за діями міської влади, а готові й самі – своїми ініціативами, своєю працею – робити Фастів красивішим і комфортнішим.

Яскравий приклад цього – П’ятачок демократії. А ще – це приклад того, як багато можна зробити єднанням зусиль. Адже цей проект реалізовувався у форматі трьох інституцій – Ради Європи (нагадаю, ця ідея фастівських активістів перемогла у конкурсі малих грантів 2017 року від Конгресу місцевих та регі­о­нальних влад Ради Європи), міської ради і самих ­фастівчан. Бо ж і лавочки на П’ятачку, і “Серце єд­нання”, біля якого вже полюбили фотографуватися ­закохані, встановлено саме за гроші, зібрані мешканцями міста. А зараз, знаю, активісти збирають гроші ще на кілька лавочок – щоб поставити їх біля молодих кленів з іншого боку тротуару. Ось такими результативними ініціативами й вибудовуються ті стосунки, яких нам так бракує зараз у суспільстві, – стосунки довіри один до одного. Коли є така вза­ємодовіра і співпраця, ми можемо зробити для свого міста набагато більше, ніж якщо один одного весь час у чомусь нехорошому підозрюватиме й демон­струватиме дошкульність чи силу. А зараз спільно з громадською радою ініційовано ще один проект, який нам потрібно разом, об’єднавши зусилля, відпрацювати. Це ремонт палат у лікарні на вулиці Київській, куди згодом переберуться хірургія, травматологія, кардіологія й частина неврологічного відділення ЦРЛ.

Капітальний ремонт хірургічного відділення з операційним блоком про­ведено за кошти міського бюджету, але ­оскільки надходження до нього значно ­скоротилися через надання державою ­суттєвої пільги залізничним підприємствам у сплаті за землю, впорядкувати палати зможемо лише “толокою”.

– А вже якісь підприємства чи хтось із фастівчан на цей заклик відгукнулися?

– Так, відгукнулися. Дехто вже ­офіційно заявив про те, що долучається до цієї ініціативи, а дехто, висловивши свою готовність її підтримати, не вважає за необхід­не це афішувати. Бо й справді ­часом хороші справи краще робляться, так би мовити, в тиші. Є люди, які вже зараз готові приступати до ремонту. Але спершу маємо чітко визначити фронт робіт й узгодити їх з проектною документацією – щоб потім не довелося щось переробляти.

– І те, що фастівські ­під­­-приємства й підприємці не залишилися байду­жими до цієї  необхідної справи, є ще й свідченням соці­альної відповідальності бізнесу…

– Це можна назвати як завгодно, але я особисто сприймаю це ­знову ж таки як приклад єднання в ім’я майбутнього. Тому що всі – і бізнес, і громадські організації, і громадяни, і пред­ставники влади – розуміють: не можна бути впевненими у майбутньому свого міста, не маючи якісної медицини.

–Те, як змінюється Фастів зовні, також важливо. Бо й ці зміни – і для його майбутнього, і для його сьогодення. Всім ­хочеться жити там, де життя комфортне.

– Звичайно. Саме для того, щоб фастівчанам жилося у Фастові зручніше, ремонтуємо дороги і тротуари, впорядковуємо прибудинкові території, по-сучасному облаштовуємо пішохідні переходи, модернізуємо вуличне освітлення, встановлюємо дитячі й спортивні майданчики. Зробити потрібно ще дуже багато, і це неодмінно ­робитиметься.

– Цього року центральна частина міста перетворилася на великий якщо не будівельний, то реконструкційний майданчик, чого вже давно не було і що не може на радувати. Триває вимощення плиткою тротуарів, ведеться реконструкція скверу Сонячний, що на розі вулиць Соборної та Небесної Сотні, і площі Соборної… Масштаби робіт на цій площі, напевно ж, усіх вразили, але, до речі, вже ходять містом чутки про те, що підрядник, який там працює, зля­кався аж такого обсягу і вже не радий, що взявся за цю роботу, тож усе там може надовго залишитися у такому стані, як зараз.

– Хочу нагадати, що фастівчани, користуючись нагодою відзначення 1 грудня цього року сторіччя підписання у нашому місті передвступного договору про об’єд­нання Української Народної Республіки і ­Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу, переконали обласну раду в необхідності виділення коштів на реконструкцію нашої центральної площі, і здійснюється вона за кошти не міського, а обласного бюджету. Що стосується самих робіт: є ті, які видно здалеку, а є й такі, які помітні не всім. Гори піску побачили всі, гучний процес демонтажу постаменту і паль під ним дуже багато хто почув. А ось саме зараз настав етап заміни мережі ­комунікацій, що пролягають під площею. Замість старих водопровідних труб, порив на яких може статися у будь-який момент, там буде покладено пластикові, корозійно невразливі, набагато довговічніші. Це також було передбачено проектом реконструкції площі. А заміна труб – це процес набагато тихіший і не так кидається в очі. Роботи тривають і, можна сказати, все йде за графіком.

– Багато з того, що робиться зараз у нашому місті, відбувається саме в рамках підготовки до відзначення столітнього ювілею Акту Злуки. А якби не ця дата і не перспектива приймати у ­Фастові численних гостей, у тому числі й високопосадовців, по-іншому б ­вибудовувалися плани на цей рік?

– Якщо чесно, то так. Бо мали б роз­раховувати тільки на кошти міського бюджету, а він, як я вже згадував, багато ­втратив через зміни до Податкового кодексу, внесені наприкінці минулого року. Відзначення ж ювілею Передвступного договору і проголошення Соборності України, яке має розпочатися у Фастові ініційованою нашою міськрадою Всеукраїнською Естафетою Єднання, стало унікальною нагодою для міста залучити кошти з бюджетів вищих рівнів. Під цю подію Фастів уже отримав сорок мільйонів гривень з обласного бюджету для капітального ремонту Палацу культури і реконструкції Соборної площі. Користуючись нагодою, також вдалося додатково залучити ще мільйон ­триста тисяч гривень з державного бюджету на приведення в належний стан фасаду будинку на вулиці Соборній, 24 і п’ять мільйонів на ремонт приміщення дитячої поліклініки та придбання медичного обладнання.

– Це ті гроші, які навряд чи дали б Фастову, якби не сторіччя Акту Злуки й Всеукраїнська Естафета Єднання, постанову про проведення якої ухвалено минулої середи Верховною Радою?

– Думаю, що так. Адже ми й раніше просили фінансової допомоги, але лише ця подія дозволила таким чином отримати кошти. Будемо сподіватися, що Кабінет Міністрів, розглянувши Постанову Верховної Ради, ухвалить ще ряд рішень про виділенню Фастову фінансування на підготовку до Естафети Єднання.

– Певно ж, і Вам доводилося чути чи читати у соцмережах фразу: ­“Краще б дороги зро­били”. Мається на увазі – замість такої масштабної реконструкції Соборної площі. Тож чому не дороги?

– Фастів уже сформував перелік доріг, які б могли бути капітально відремонтовані за кошти державного бюджету. На превеликий жаль, постанову Верховної Ради “Про проведення Всеукраїнської Естафети Єднання з нагоди 100-річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західно­української Народної Республіки” було ухвалено лише 5 вересня, бо зробити це раніше завадили політичні процеси. Тож певний час було згаяно. Зараз, після ухвалення постанови, цей перелік фастівських вулиць, які ­гостро потребують капітального ремонту, знову передаємо на розгляд Кабміну і споді­ваємося, що хоча б частково їх можна буде відремонтувати за державні гроші. Тому про дороги ніхто не забуває. Але спрямувати на їх ремонт кошти, за які ведеться реконструкція Соборної площі й ремонт Палацу куль­тури, неможливо – бо вони цільові, використати їх можна лише на ці об’єкти, де точно відбуватимуться ювілейні заходи.

– Чимало фастівчан, розмірковуючи, скільки грошей (у тому числі й з міського бюджету) вкладається зараз в осучаснення зовнішнього вигляду міста, і ­висловлюючи свою незгоду з таким їх використанням, говорять про те, що ­насамперед треба було б подбати про поліпшення водопостачання Фастова – наприклад, про заміну старих водогонів на нові, а також про реконструкцію ­каналізаційно-очисних споруд. Бо саме це – чи не першочергове для комфортного проживання у місті.

– Проблема Водоканалу лежить у двох площинах: перша – постачання якісної води, друга – робота каналізаційно-очисних ­споруд. Від попереднього Дня міста на підприємстві майже завершено капітальний ремонт станції знезалізнення, який ведеться паралельно із вдосконаленням техноло­гічної схеми очищення води. Вже навіть візуально видно, що якість води, яка подається на місто, суттєво покращилася: вміст заліза у ній став мінімум у чотири рази меншим, ніж півтора року тому. Ці роботи продовжуються. До них ми залучаємо фахівців-на­уковців, зокрема з Національного університету харчових технологій та Академії медичних наук. Стосовно заміни водогонів (адже і від їхнього стану залежить якість води в оселях фастівчан) – то цього року проведено санацію труб на вулиці Шевченка, на черзі – частина водопроводу на вулицях Льва Толстого та Ярослава Мудрого і, як уже згадувалося, на площі Соборній.

Якщо говорити про перспективи кана­лізаційно-очисних споруд, то в першу чергу також відпрацьовувалися технологічні моменти, адже перед тим, як до чогось приступати, потрібно чітко розуміти, як правильно це робити. Маючи результати передпроектного аналізу, ми сформували пропозиції, які були винесені на розгляд Північної Екологічної Фінансової Корпорації (НЕФКО), досвід успішної співпраці з якою Фастів уже має. Міська рада 27 серпня ­ухвалила рішення про те, що працювати­мемо з НЕФКО у плані розробки техніко-­економічного обґрунтування реконструкції КОС – з тим, щоб із залученням міжнародних експертів розробити найкращий варіант, який в першу чергу повинен відповідати критеріям економічності й екологічності.

– Суть питання в іншому: чи зверталася міська влада з проханням виділити кошти з державного чи обласного бюджетів на ремонт очисних споруд? На площу ж і на Палац культури дали…

– Зверталася, і не тільки з приводу очисних. Ми просили також фінансової допомоги і на новий резервуар чистої води, і на реалізацію двох розроблених проектів санації водопроводу. Відповідні звернення було подано у Міністерство регіонального розвитку й обласну державну адміністрацію. Але нічого із цього не було включено в перелік робіт нинішнього року. За програмою “Питна вода” на всю Київську область на 2018 рік Мінрегіон виділив всього лише близько десяти мільйонів гривень, а на ці гроші навіть один резервуар чистої води не можна побудувати, вже не ка­жучи про реконструкцію каналізаційно-очисних споруд, на яку потрібно, за найскромні­шими підрахунками, щонайменше сто мільйонів. Тому ми зараз активно шука­ємо ті варіанти реалізації цього проекту, які можливі саме в існуючій ситуації, в ­теперішніх умовах.

– Рік, що минув, позначився для ­Фа­стова новацією – впровадженням Бюджету участі, або, як його ще називають, Громадського бюджету. На Вашу думку, фастівчани сповна користуються такою можливістю докласти своїх старань до того, щоб місто ставало кращим? І чи планує міська влада співпрацювати з тими фастівськими активістами, які поза цим проектом продукують цікаві ідеї, ініціюють якісь заходи і виконання корисних фастівчанам робіт? Бо Фастів – це місто дуже активних людей, і навіть тоді, коли дехто з них критично ставиться до якихось рішень чи дій влади, їхні пропозиції варті ­уваги і подальшого втілення в життя.

– Якщо говорити про тих фастівчан, які критично висловлюють якісь думки, то ­декому з них було запропоновано взяти участь в інших проектах – зокрема, в ­про­-ектах Британської ради, яка за результатами конкурсів виділяє гранти на реалізацію проектів, за умови участі в їх реалізації самих громадян. На превеликий жаль, можу дорікнути цим громадським активістам, що вони не активно попрацювали з Британ­ською радою і через це Фастів не був обраний для реалізації проекту. Я поважаю ­критику, особливо якщо вона конструктивна, але ще більше поважаю людей справи.

А стосовно Бюджету участі, який ­стартував у Фастові минулого року, – то фастівчани побачили, що це працює. Побачили – і, повіривши у цей механізм, стали ще активнішими: цього року на конкурс було подано більше проектів, ніж у 2017-му. І це те, з чого ми й розпочинали розмову, – це формування довіри один до одного. За підсумками другого року Громадського ­бюджету ця довіра ще збільшиться і наше місто ставатиме ще кращим і ще більш ­європейським не тільки у зовнішньому ви­гляді, а в першу чергу у взаємостосунках.

Тому всім пропоную долучатися до реалізації проектів. Але при цьому важливо унеможливлювати будь-який політичний піар на них, щоб ця довіра, яка зараз вибудовується, ґрунтувалася виключно на принципі місцевого патріотизму. Адже все, що ми робимо у Фастові, ми робимо в першу чергу для себе і для свого міста.

Тому побажаймо Фастову розвитку і процвітання, а один одному – миру й здоров’я. Давайте злагоджено працювати, підтримувати один одного й показувати всій Україні приклад єднання навколо спільних добрих справ. І саме це дасть той результат, який всі ми очікуємо.

Розмову вела Людмила УРЛАПОВА