Актульні новини Фастова і Фастівського району

Чи закінчилась битва за врожай?

Саме так – битвою за врожай – назвали столичні телевізійники події, що відбувалися нещодавно у Веприку. Сюжети про них показали на кількох каналах, у Фейсбуці вони кілька днів були топ-новиною і викликали бурхливе обговорення… Там, у Веприку, а точніше, на полі під самим селом, точилася війна за соняшник. Один фермер намагався його зібрати, керівник іншого господарства, покликавши на допомогу селян, не давав цього робити – бо соняшник ріс на його землі.

Якщо конкретно й коротко, то ситуація розвивалася так. Більшу частину цієї ділянки державної землі із кінця 2012 року орендував місцевий фермер Олег Коломієць, створивши тут фермерське господарство “Тризуб”. У 2017 році договір оренди, який було укладено з райдержадміністрацією на п’ять років, скінчився, а в продовженні угоди Головне управління Держгеокадастру в Київській області (бо право розпоряджатися такими землями перейшло від РДА саме до цієї структури) йому відмовило – посилаючись на те, що заяву про намір і далі користуватися цією ділянкою фермер подав запізно. Згодом ці 75 гектарів обласне управління Держгеокадастру розділило на 38 окремих земельних ділянок по приблизно два гектари і виділило їх учасникам антитерористичної операції – для ведення особистого селянського господарства. Після того, як ці ділянки було оформлено у їхню власність, атовці вирішили гуртом їх продати. Всі вони – не місцеві, з інших областей (бо мають право отримувати ділянки хоч де, а не тільки за місцем реєстрації), тож діяли через уповноваженого з генеральним дорученням. Купити ці ділянки було запропоновано керівникові ФГ “Хорс-КЛМ” Леоніду Кельвичу. Він на пропозицію пристав, всі ділянки у лютому купив, за деякий час об’єднав і подарував дочці й сину, належним чином усе оформивши. А потім, як пояснює, взяв подаровані ділянки у них в оренду й засіяв соняшником.

А коли у середині вересня Кельвич вирішив збирати врожай із цього поля, зробити цього йому не дали. Перепони чинив керівник “Тризуба” Олег Коломієць, який весь час намагався відвоювати орендовану ним раніше земельну ділянку, позиваючись до обласного управління Держгеокадастру. Воно, на його переконання, не мало право не продовжувати йому договору оренди – оскільки, каже, заяву подав вчасно, а його самого про намір розірвати угоду ніхто за­здалегідь не повідомив. 11 вересня Господарський суд Київської області задовольнив його позов, винісши рішення вважати договір оренди земельної ділянки продовженим на той самий термін і на тих само умовах. А 14 вересня Печерський суд за кло­по­танням уже не Олега Коломійця, а Ген­прокуратури, яка ще раніше відкрила кримінальне провадження, з’ясовуючи право­мірність дій Головного управління Держ­- геокадастру в Київській області стосовно передачі земельних наділів під Веприком саме цим учасникам АТО, виніс ухвалу накласти арешт на ділянки, що їх Леонід Кельвич подарував дітям. Їм обом як власникам було заборонено відчужувати, розпоряджатися й користуватися ними. Тому, пояснює Коломієць, він і не давав працівникам “Хорс-КЛМ” збирати соняшник. Бо той соняшник, наполягає, росте на орендованій ним землі. І сіяв його, запевняє, також він!

Тоді, у вересні, на полі було гаряче: машини з міцними чоловіками, які приїхали на допомогу Коломійцю, поліція, блокування роботи комбайна. Після того, як представник Генпрокуратури, який теж прибув сюди, зачитав ухвалу Печерського суду про арешт ділянки, “Хорс- КЛМ” вивів свою техніку з поля – втім, залишивши його під своєю охороною. Кельвич був категорично налаштований зібрати врожай. Адже, наголошував, сіяв соняшник він!

Через місяць битва за врожай – уже саме та, яка прозвучала на всю Україну – продовжилася. 14 жовтня свою техніку для збирання соняшника вивів на поле вже Олег Коломієць. І вже йому не давали цього зробити селяни, які горою стоять за Кельвича. Знову були міцні чоловіки, знову була поліція і навіть стався, як розповідають, наїзд автомобілем на одного із захисників Кельвича. Чоловік потрапив до лікарні. Роботодавцем водія, який був за кермом, є Олег Коломієць. Машина була завантажена зібраним насінням.

Наступного дня у полі ніхто не працював. Його охороняли. Леонід Кельвич розповідає: пропонував Олегові Коломійцю (адже той добивається перш за все вирішення свого земельного питання) дочекатися остаточних судових рішень, які визначать, хто зараз має право на ці землі, але дати тим часом “Хорс- КЛМ” зібрати врожай. Коломієць із цим не погоджувався, а відтак люди Кельвича продовжували блокувати техніку “Тризуба”, і ситуація ставала все напруженішою. Настільки, що забезпечувати недопущення загострення конфлікту доводилося працівникам поліції.

16 жовтня із цього приводу було навіть скликано нараду в райдержадміністрації – за участі представників поліції, прокуратури, районного відділу Держгеокадастру і, звісно ж, керівників цих двох фермерських господарств, між якими точиться суперечка за врожай і які обидва називають спроби опонентів зібрати його рейдерським захопленням. Голова РДА Василь Кравченко тоді констатував: ситуація занадто складна, мирним шляхом вирішити конфлікт не вдається. Тому після досить тривалого пошуку шляхів виходу із цієї ситуації було доручено Фастівській місцевій прокуратурі звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання дозволу на збирання врожаю на спірній ділянці третьою, незацікавленою, стороною. А вже потім – розбиратися, кому він належить.

Але докошував соняшник Кельвич. Бо цього ж дня Апеляційний суд, в якому було оскаржено ухвалу суду Печерського, скасував цю ухвалу – і арешт з ділянок було знято.

Проте битва за урожай, напевно ж, не скінчилася. Леонід Кельвич написав заяву до поліції про крадіжку у нього частину врожаю – бо на величенькому шматку поля Коломійцю таки вдалося його зібрати. Так само й Олег Коломієць налаштований боротися не тільки за повернення йому раніше орендованої землі (і, каже, дійде у цьому не тільки до Касаційного суду – якщо Дерджгеокадастр виграє апеляцію на рішення Господарського суду, а й до суду Верховного), а й за ту – більшу – частину врожаю, що його було зібрано “Хорс-КЛМ”.

Власне, ситуацію із самим врожаєм Олег Коломієць вважає питанням третім – на перше місце ставлячи питання земельне. Але зараз саме суперечка за врожай стала визначальною в перебігу подій. А ще – вона стала тестом на фермерську порядність. Бо не може такого бути, що сіяли обидва (і ніхто нікому у цьому не перешкоджав!). Сіяв напевно ж хтось один. Обидва керівники кажуть, що можуть довести факт посіву соняшника саме їхніми господарствами. І ці свідчення, мабуть, аналізуватимуться в суді – якщо таки дійде до нього справа. Але люди у Веприку – селі невеликому – безперечно, знають, чия техніка працювала навесні на цьому полі. А значить, знають, чий насправді був труд, вкладені гроші і врожай. Тож про те, чия правда, судити наразі людям…

Людмила Урлапова