Актульні новини Фастова і Фастівського району

Викинути не можна переробити

Українські екологи б’ють на сполох: в Укра­їні й досі на законодав­чому рівні не врегульоване питання утилізації відпрацьованих батарейок. Ртуть, свинець, кадмій, літій, кислоти та лужні сполуки – ці речовини виділяються зі вживаних батарейок і отруюють ґрунт, річки й підземні води. Зрештою, вони потрапляють до продуктів харчування, якщо їх викинути на ­звичайне звалище. Ця проблема давно відома науковцям, більше того, в Євросоюзі створена ціла система поводження з відпрацьованими елементами живлення. Втім, у нашій країні цей процес не вдається налагодити ні політикам, ні волонтерам. Шість років тому волонтери громадського проекту “Батарейки, ­здавайтеся!” почали створювати всеукраїнську мережу збирання на переробки вживаних батарейок. За цей час вони назбирали їх більше 50-ти тонн, але, як з’ясувалося згодом, подіти їх нікуди. Тоді, коли активісти запроваджували цей проект, львівський завод “Аргентум” оголосив, що приймає відпрацьовані батарейки на переробку. Але згодом виявилося, що це був лише експеримент. Його припинили після того, як переробка батарейок стала дорожчою, ніж цінна сировина, яку з них можна отримати.

Координатор проекту “Батарейки, здавайтеся!” Любов Колосовська на своїй сторінці у Фейсбук наводить приклад Євросоюзу: там держава не бере на себе переробку подібних відходів, а лише визначає “правила гри”. Тоді як ­оплачують роботу з утилізації бата­рейок виробники та імпортери, наголошує вона. В українських реаліях може йтися лише про вивезення батарейок за кордон на одне з великих виробництв, які сортують і переробляють елементи живлення. Таке вивезення, зазначила Любов Колосовська, може коштувати декілька копійок у пере­рахунку на одну батарейку. “Тож не­обхідно якнайшвидше проводити ­переговори з імпортерами й пере­робниками в Євросоюзі. Батарейок ­щороку більшає, а зберігати довго їх не можна!” – наголошує волонтерка.

Та це не означає, що збирати їх не ­потрібно. А викидати на смітник – це ­взагалі злочин. Екологи запевняють, що, вилучивши з побутового сміття лише ­батарейки, ми зменшуємо його токсичність удвічі!

В Україні в обігу перебувають вісім типів елементів живлення, стверджують екологічні організації. Найстаріші, радянського зразка, містять свинець і ртуть і є найбільш небезпечними для довкілля. Також загрозу несуть елементи живлення мобільних ­телефонів: якщо таку батарею пошкодити, літій, який вони містять, займеться від ­контакту з повітрям і може викликати ­пожежу.

Тож волонтери закликають українців ­самостійно збирати ці відходи і зберігати їх доти, доки з’явиться надійний спосіб їх переробки в Україні або ж коли набуде чинності угода із західними переробниками.

Головний спеціаліст відділу з питань енергозбереження, енергоефективності та екології виконавчого комітету Фастівської міськради Наталія Кирсенко, як і рік тому, коли я намагалася розібратись у проблемі утилізації небезпечних побутових відходів, наголосила, що й досі у Фастові офіційного пункту прийому відпрацьованих бата­рейок немає. Наталія Кирсенко зазначила, що це питання повинно розглядатися не на місцевому рівні, а на загальнодержавному, адже в Україні не розроблено стратегію поводження з побутовими і небезпечними відходами.

З боку держави немає жодних кроків у бік вирішення екологічних проблем, які переживає наша країна. У нас немає і ніколи не існувало державної програми зі збору та утилізації батарейок. Тому в Україні їх збором займаються тільки екологічні організації та соціально відповідальний бізнес, а також ентузіасти. До останньої категорії можна віднести активістів із Фастівської молодіжної ради. У міському Палаці культури вони встановили скриньку для збору відпрацьованих батарейок, і вона вже майже повна. Куди планують дівати вилучений “скарб” або де його зберігати, “Перемога” запитала у начальника управ­ління молоді, культури та туризму Ірини Безкровної, яка є членом молодіжної ради. Ірина розповіла, що цей проект вони реалізують спільно з компанією “Юнівест Маркетинг”, яка вже давно проводить збір вживаних батарейок і в якої налагоджено їх збут.

На ще одному великому фастівському підприємстві – ПрАТ “Елопак-Фастів” – ­також встановлено контейнер для збору відпрацьованих елементів живлення. Як розповіли в цьому акціонерному товаристві, там чітко знають, куди відправляться батарейки на зберігання: “Елопак” уклав договір із фірмою “Укрресурси-2011”, яка двічі чи раз на рік (в залежності від кількості зібраних батарейок) забирає їх, а підприємство сплачує за цю послугу певну суму.

У соціальних мережах активні фастівчани підказують мешканцям міста, де у Фастові можна знайти скриньки для ­збору відпрацьованих батарейок: вони є у магазинах “Watsons” та “Енергія”, ­супермаркеті “АТБ”, біля входу в дев’ятій школі, а також на сходах у міському ­Палаці культури.

У магазині “Watsons”, що на Соборній, 18, я попросила продавчиню показати, де можна залишити вживані батарейки. Вона вказала на картонну коробку, яка була вже майже заповнена, але на моє запитання, куди здають ці батарейки, з невдоволенням кинула: “Звідки я знаю? Приїжджають хлопці і забирають ­кудись…”

Звісно, мене, як свідому людину, ця відповідь не влаштувала і я чомусь подумала, що торгові мережі проводять подібні акції лише заради реклами і по­ваги до них з боку покупців. Та все ж не хочеться вірити у те, що багато добрих справ робиться у нас лише заради піару, і все ж таки кину декілька відпрацьованих батарейок в одну зі встановлених у Фастові скриньок…

Олена ОЛІЙНИК