Актульні новини Фастова і Фастівського району

Автостанція: без оренди землі – ніяк?

ТОВ “Сеал-компані”, яке є власником приміщення, де раніше була автостанція, судитиметься з міською радою, якщо та не ухвалить рішення про надання ТОВ в оренду земельної ділянки на Привокзалці площею понад 22 сотки. Про це минулого тижня на спільному засіданні чотирьох постійних депутатських комісій заявив адвокат “Сеал-компані” Костянтин Максименко.

Це було вже друге депутатське за­сідання, на якому йшлося про автостанцію “Фастів”, яка начебто є, але по факту – немає, і це неабияк обурює пасажирів. На попередньому (про нього “Перемога” розповідала в минулому номері) було вирішено запросити до спілкування ще й представників районної ради – бо у роботі автостанції заці­кавлені передовсім мешканці району, пасажирських автоперевізників – бо їх це насамперед стосується, і керівництво ТОВ “Сеал-компані” – щоб із перших вуст дізнатися про його бачення пер­спектив поновлення функціонування автостанції. Ні перевізники, ні представники районної влади участі в засі­данні не взяли, а керівник товариства Світлана Філіпова й адвокат Костянтин Максименко повторили те, що писали у своїй відповіді на лист депутата міськради Івана Неживого: відновлення функціонування автостанції можливе лише після ухвалення міською ­радою рішення про надання ТОВ “Сеал-компані” земельної ділянки, а міська рада, хоч товариство до неї й зверталося з цього приводу в листопаді минулого року, звернення не розглядає.

На тому, щоб до порядку денного наступної сесії таки внести це питання, наполягає не лише “Сеал-компані”, а й депутат Іван Неживий, який навіть підготував проекти рішення (з позитивним і негативним для ТОВ висновком). Але в разі відмови “Сеал-компані” пригрозило судом. Бо, наполягає адвокат, товариство має повне право орендувати ділянку, яка була в оренді колишнього власника автостанції – адже придбало приміщення як цілісний майновий комплекс і мало на меті використовувати його саме для функціонування автостанції. А автостанція – це ж не тільки будівля, це ще й місця для зупинки автобусів, їх стоянки тощо. “Сеал-компані” купувало автостанцію для того, щоб заробляти гроші, бо ж є суб’єктом господарювання. І просто так, без заробітку, який приносив би продаж квитків, утримувати приміщення, в якому могли б просто чекати на свої автобуси пасажири, немає сенсу. Тому, каже Світлана Філіпова, міськрада має визначитися: потрібна місту автостанція чи не потрібна.

Депутати, які брали участь у засіданні, за автостанцію. Але більшість із них мали багато питань до “Сеал-компані”: і з приводу того, чи зареєстроване в держреєстрі його право власності саме на цілісний майновий комплекс, і щодо ­нинішнього використання приміщення, і щодо того, чому досі не оформлено договору оренди землі навіть під будівлею. А також нагадували і про плани міської ­влади на реконструкцію Привокзальної площі й про те, що частину території, на оренду якої претендує “Сеал-компані”, міська влада хоче використати для ­облаштування автостанції комунальної – і вже навіть є рішення ради про дозвіл на розробку проекту відведення цієї ділянки в постійне користування КП “Фастів-благоустрій”.

І, звісно ж, запитували керівника ТОВ: чому вони закрили автостанцію? Адвокат пояснив: ніхто її як таку не закривав, але для того, щоб поновити роботу, потрібно, згідно з чинними нормативними документами, зокрема, “Порядком регулювання діяльності автостанцій”, мати свідоцтво про атестацію автостанції, якого не отримати без документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою.

З усім цим депутати ще розбиратимуться. Певно ж, мають звернути увагу­ й на те, що свідоцтво про атестацію ­автостанції з минулого року вже не є тим документом, який дозволяє чи за­бороняє здійснювати господарську діяльність з надання автостанційних послуг, так само як немає вимоги розробляти чи затверджувати паспорт ­атестації (це – роз’яснення Мінінфра­структури), тож, виходить, і без них автостанція спокійно може працювати. А також логічно буде прямо запитати у керівників “Сеал-компані”, яким буде у разі поновлення ними роботи автостанційний збір, а у перевізників, які працюють на внутрішньорайонних маршрутах, – на скільки вони підвищать тоді ціну проїзду (бо ж автостанційний збір ­входить до вартості квитка). І, звісно ж, упевнитися, що перевізники погодяться укласти договори про надання послуг автостанцією. Щоб у разі надання в оренду “Сеал-комапані” бажаних нею соток не повторилася історія зі встановленням при в’їзді на територію шлагбауму, як було колись – тоді, коли міськрада ­вперше віддала цю ділянку в оренду ­попередньому власнику автостанції.

Про подальший розвиток “автостанційного питання” “Перемога” інформуватиме.

Людмила Урлапова